З 13.03.2017 по 19.03.2017 у Києві на базі Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця було проведено Тиждень вивчення мозку. Захід проводиться щорічно починаючи з 1995 року товариством нейронаук США. Цього року за підтримки Dana Foundation тиждень вивчення мозку проведено в Україні.

Програма передбачала комплекс лекцій, майстер-класів та практико-орієнтованих семінарів з тем, присвячених останнім досягненням в галузі нейронаук.

Студентам нашого університету, Савостян Марії, Краснокутській Ірині та Тесленко Наталії, пощастило не лишу долучитися до наукових результатів світового рівня, а й власноруч провести кілька дослідів і спостережень на зрізах гіпокампу щурів. Серед доповідей, які найбільш зацікавили, дівчатами виділені «Посттравматичний стресовий розлад» і «Фізіологія сну. Роль гліальних клітин в очищенні мозку. Консолідація пам’яті»

Такий захід однозначно залишив позитивний слід у житті студентів.

Brain Awareness Week (BAW) – всесвітня науково-популярна кампанія, покликана привернути увагу суспільства до досліджень у галузі нейронаук і вивчення мозку. Організовано і проводиться щорічно з 1995 року Товариством нейронаук США і благодійною фундацією Дана. У 2017 році спільна заявка M-gate, Моя Наука, Інституту фізіології ім. О.О.Богомольця та Київського Академічного Університету залучилася міжнародною підтримкою Dana Foundation для проведення Brain Week в Україні.
Ця подія представляє собою комплекс лекцій, майстер-класів та практично-орієнтованих семінарів. На кожний день тижня було розплановано мінімум по одній лекції та одному майстер-класу.
Я прибула до Києва в середу рано в ранці та одразу відправилася до Інституту фізіології разом зі своєю знайомою, котра навчається в даному інституті в аспірантурі. Їй як-раз потрібно було готуватися до проведення експерименту. Для проведення експерименту потрібно було підготувати розчин та зробити зрізи гіпокампу мозку щура. Гіпокамп (від грец. Hippocampos — міфологічний кінь гіпокамп або морський коник) — частина лімбічної системи головного мозку (нюхального мозку). Бере участь в механізмах формування емоцій та консолідації пам'яті, тобто переходу короткочасної пам'яті в довготривалу.
Під час підготовки мені дозволили зробити зріз та помістити його до інкубатора, що являє собою своєрідну водяну баню. Переміщати зріз гіпокампу потрібно було дуже обережно, не торкаючись його, оскільки це могло викликати пошкодження матеріалу.
Доки досліджуваний матеріал знаходився в інкубаторі, мені доручили підготувати розчин, в якому повинен знаходитись зріз під час досліду. За інструкцією та під пильним наглядом потрібно було зважити кожний компонент до тисячних грама.
Сам експеримент являє собою реєстрацію field рotential з довготривалою потенціацією. Довготривала потенціація - посилення синаптичної передачі між двома нейронами, що зберігається впродовж тривалого часу після дії на синаптичний сигнальний шлях. Бере участь у механізмах синаптичної пластичності, що забезпечує нервову систему живого організму можливістю адаптуватися до зміни умов навколишнього середовища. Більшість теоретиків нейрофізіології вважають, що довготривала потенціація пов'язана з довготривалим пригніченням і лежить в основі клітинних механізмів пам'яті і навчання. На зріз гіпокампу посилається сигнал, після чого йде спостереження на скільки сильний механізм запам’ятовування сигналу.
Після проведення експерименту мені показали віварій – приміщення для утримання та розведення лабораторних тварин з метою виконання експериментів, де була велика кількість щурів та піщанок (вид мишей).
Того ж дня після спостереження за проведенням експерименту, мною було відвідано майстер-клас на тему «Клінічна енцефалографія та методи сучасного аналізу ЕЕГ». Він представляв собою наочну демонстрацію проведення електроенцефалографії. Спочатку розповідали про історію виникнення, потім про ритми мозку, які бувають і які повинні бути у здорової людини та в людини з відхиленнями, як відображаються під час ЕЕГ. В той час доки нам все це розповідав один з лекторів, інший підключав добровольця з аудиторії до електроенцефалографа.
Було продемонстровано як виглядають ритми під час спокою, а також під дією різних подразників (світло, звук). Під кінець можна було поставити лекторам запитання та отримати відповіді. Три найкращі запитання були удостоєні фірмових блокнотів.
В четвер 16.03 проводив лекцію провідний нейробіолог Gal Richter-Levin (University of Haifa) на тему: «Посттравматичний стресовий розлад у щурів».
Також цього дня до мене приєдналися Савостян Марія та Краснокутська Ірина і також мали змогу поспостерігати за проведенням експерименту з регістрації field рotential з довготривалою потенціацією.
В п’ятницю 17.03 разом відвідали лекцію на тему: «Фізіологія сну. Роль гліальних клітин в очищенні мозку. Консолідація пам’яті». Прослухавши дану лекцію я дізналася чому потрібно спати, яку роль виконує сон в запам’ятовуванні інформації, як можна визначити свою норму сну, а також чому ми іноді спимо мало і прокидаємося бадьорими, а іноді – спимо довго і прокидаємося втомленими.
Хоча мені і не пощастило по-бувати на всіх лекціях, я дуже рада, що змогла побачити діяльність лабораторій, прийняти участь в експерименті, познайомитися з новими людьми, дізнатися щось нове. Це однозначно позитивний досвід в моєму житті.