---

---

---

• Завдання на магістерську роботу студента
• Реферат магістерської роботи студента

Магістерська робота виконується протягом навчання студента за освітньо-професійною програмою підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» на базі освітньо-кваліфікаційних рівнів «Бакалавр» або «Спеціаліст».

Магістерська робота є кваліфікаційною науково-практичною роботою студента-магістранта, яка містить актуальні науково обґрунтовані теоретичні або експериментальні результати та наукові положення і свідчить про спроможність магістранта самостійно проводити наукові дослідження в обраній галузі знань.

До захисту магістерської роботи допускаються магістранти, які успішно виконали навчальний план освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» та пройшли попередній захист у встановленому порядку.

Магістерська робота виконується державною мовою або мовою, що вивчається відповідно до напряму підготовки (спеціальності), індивідуально кожним студентом і повинна містити титульний аркуш, зміст, перелік умовних скорочень (за необхідності), вступ, основну частину, загальні висновки, додатки (за необхідності), список використаних джерел.

У магістерській роботі необхідно стисло, логічно, точно, послідовно і аргументовано викладати зміст і отримані результати досліджень, уникати загальних і бездоказових тверджень, обов’язково посилатися на праці авторів і джерела, з яких запозичені матеріали або окремі результати. У разі відсутності таких посилань магістерська робота знімається з розгляду без права повторного захисту. За всі відомості, фактичний матеріал, поданий у магістерській роботі, обґрунтованість і достовірність висновків і положень, що в ній захищаються, відповідальність несе безпосередньо магістрант.

Два примірники оформленої відповідно до вимог роботи на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» разом із рефератом подають до деканату факультету (дирекції інституту) у вигляді спеціально підготовленого рукопису у переплетеному вигляді не пізніше 5-ти днів до її захисту.

Після захисту магістерські роботи протягом двох тижнів передаються секретарем ДЕК на зберігання до бібліотеки університету за актом, де зберігаються протягом 5 років. Студенти мають право отримати магістерські роботи для ознайомлення в читальній залі за дозволом директора інституту (декана факультету, завідувача кафедри). Електронний варіант магістерської роботи надається до бази електронної бібліотеки Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка.

Титульний аркуш магістерської роботи повинен містити назву відповідного міністерства, вищого навчального закладу, структурного підрозділу (інституту/факультету, кафедри), де виконана робота; прізвище, ім'я, по батькові автора; назву роботи; шифр і найменування напряму підготовки (спеціальності); назва освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр»; науковий ступінь, учене звання, прізвище, ім'я, по-батькові наукового керівника; місто і рік. (додаток 1)

Зміст подається на початку магістерської роботи, у якому зазначаються назва та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів, зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел тощо.

Перелік умовних скорочень подасться у роботі (за необхідності) у вигляді окремого списку, який розташовують перед вступом і включає специфічні терміни, а також маловідомі скорочення, нові символи, позначення тощо, якщо вони повторюються у роботі більше 3 разів.

Вступ магістерської роботи розкриває актуальність і стан розроблення наукової проблеми, що досліджується та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, формулювання суперечностей, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Основні компоненти вступу викладаються у такій послідовності: актуальність теми, об'єкт, предмет, мета, завдання, гіпотеза (концепція), методи дослідження, теоретико-методологічна основа, наукова новизна, практичне значення отриманих результатів, апробація результатів роботи, публікації, загальні відомості про структуру й обсяг роботи.

Основна частина магістерської роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки. У кінці кожного розділу формулюють висновки зі стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів.

У розділах основної частини подають аналіз літератури за темою і обґрунтовують вибір напрямків досліджень, виклад загальної методики й основних методів досліджень, експериментальну частину, відомості про проведені теоретичні і/або експериментальні дослідження, аналіз і узагальнення результатів дослідження.

Під час аналізу літератури виконавець встановлює рівень дослідженості, окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, магістрант повинен назвати ті питання, що залишились невирішеними, і визначити особистий внесок у розв'язання проблеми. Закінчується розділ коротким резюме щодо необхідності продовження дослідження.

У другому розділі, як правило, обґрунтовують вибір напрямку досліджень, наводять методи вирішення завдань, розробляють загальну методику проведення дослідження. У теоретичних роботах розкривають методи розрахунків, гіпотези, що розглядають, в експериментальних - принципи дії та характеристики розробленої апаратури, оцінки похибок вимірювань. У другому розділі може бути представлена авторська експериментальна програма (фрагменти програми), методика, модель, або технологія тощо.

У наступному розділі викладаються результати досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розробку проблеми. Дослідник повинен давати оцінку достовірності отриманих результатів, їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць, обґрунтування потреби додаткових досліджень, оцінити негативні результати, які обумовлюють необхідність припинення подальших досліджень.

У загальних висновках викладають найбільш важливі наукові та практичні результати, отримані в роботі, обґрунтовують їх достовірність. Висновки формулюються відповідно до завдань. Спочатку коротко оцінюють стан питання, розкривають методи вирішення поставленої в роботі наукової проблеми, її практичний аналіз з порівнянням і наголошенням на якісних і кількісних показниках отриманих результатів. За необхідності формулюють рекомендації щодо наукового та практичного використання експериментальних даних.

До додатків доцільно включати допоміжний матеріал: проміжні математичні доведення, формули та розрахунки; таблиці допоміжних цифрових даних, протоколи, акти впровадження, інструкції та методики, опис алгоритмів і програм вирішення завдань на ЕОМ, допоміжні ілюстрації (анкети, рисунки, фотографії, таблиці, протоколи, тощо), методичні рекомендації, авторські програми тощо.

Список використаних джерел слід розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. Іноземні (крім російських) джерела розміщуються в кінці списку.

Магістерську роботу набирають на комп’ютері і роздруковують на принтері з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм) через 1,5 інтервали комп’ютерного набору тексту до 29-30 рядків на сторінці 14 кеглем. Допускається подання таблиць та ілюстрацій на аркушах формату А3.

Обсяг основного тексту магістерської роботи має становити для гуманітарного напряму 80-100 сторінок, природничо-математичного – 50-70 сторінок. Поля виставляють таких розмірів: ліве – 25-30 мм, праве – 15 мм, верхнє і нижнє – по 20 мм. Кегель друку повинен бути чітким, щільність тексту – однаковою.

Текст основної частини магістерської роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти. Заголовки структурних частин магістерської роботи: «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ», «ВИСНОВКИ», «ДОДАТКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» – друкують великими літерами симетрично до набору. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

До загального обсягу магістерської роботи не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Однак всі сторінки зазначених елементів роботи підлягають суцільній нумерації.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків (діаграм), таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №. Першою сторінкою роботи є титульна, яка включається до загальної нумерації сторінок роботи. На титульній сторінці номер не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини магістерської роботи, як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Всі сторінки, на яких розміщені згадані структурні частини роботи, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки. Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ». Після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу. Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. У кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: «1.3.2.» (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка. Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти. За умови наявності заголовка його оформлюють курсивом нежирним кеглем.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в магістерській роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, рисунок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розмішують у відповідних місцях після згадування у тексті або в додатках. Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в розділі роботи подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2» (друга таблиця першого розділу). Після цього назва таблиці. Якщо в розділі магістерської роботи одна таблиця, її нумерують за загальними правилами. Якщо частина таблиці переноситься на іншу сторінку, слово «Таблиця» і її номер вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: «Продовж. табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовж, табл. 1.2».

Формули в магістерській роботі (якщо на них є посилання в тексті) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).

Під час написання магістерської роботи студент повинен посилатися на джерела, включені до бібліографію за текстом, після згадування про них у квадратних дужках вказують номер, під яким вони зазначені в переліку, наприклад, [13] або [15, с. 9]. Якщо ж посилаються на кілька джерел, між ними ставиться крапка з комою, наприклад, [6; 12] або [1-7]. При посиланні на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, рівняння, додатки зазначають їх номери (зокрема: «у розділі 2», «відповідно до 2.3.4», «рис. 1.3.», «за формулою (3.1)», «у рівнянні (1.12)», «у додатку Б», «у табл.1.2». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації потрібно вказувати скорочено слово «дивись» (див.).

Додатки оформлюють як продовження магістерської роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку посилань на них у тексті роботи. Кожний додаток починається з нової сторінки. Він повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично до тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток ___» і велика літера, що позначає додаток, наприклад, додаток А. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь.

Список використаних джерел містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після додатків. До бібліографічного опису вносять закони України, Укази Президента України, постанови виконавчих і розпорядчих органів, статті, монографії, матеріали Інтернет сайтів тощо. Відомості про джерела, включені до списку, необхідно подавати з обов’язковим наведенням назв праць відповідно до чинних вимог ВАК України.