Слово редактора

Всем привет!
1,5 недели и здравствуй Новый год! И на одну ночь мы забудем про физику, математику и остальные предметы. Но только на одну ночь. Потом взяв конспект в руки (можно не один), поудобней устроившись под ёлкой (как ни странно именно там легче всего учится) мы будем вталкивать килограммы информации в голову, надеясь на то, что это поможет получить стипендию. И пусть будет так! (Я имею в виду удачно сданную сессию и, как минимум, повышенную стипендию). Всем удачи! С наступающим Новым годом!
Наташа Шевченко

Студенты верят во что угодно: в халяву на экзамене; в то, что проспит первую пару, а его не отметят; в 96 баллов при 35-ти за неделю до конца семестра и так далее. Этот список можно продолжать бесконечно. Студенты верят в чудо, но мало кто при этом верит в сказку. Грань очень зыбкая, но она есть. Я объясню. Выучил на экзамен один билет и он попался – это чудо. А сказка… это когда после недели дождей ты просыпаешься, а за окном лучик солнца заблудился в узоре из снежинок, который за ночь нарисовал Мороз. Новый год – это тоже вера в сказку. Пусть мы не верим в его ключевых персонажей, но за неделю начинаем делать ставки – будет снег на праздник или нет. Я помню случай, несколько лет назад декабрь был на удивление дождливым. Настроение было соответствующим. И все, абсолютно все надеялись, что последняя ночь в году сотворит чудо, и мы увидим снег. Чуда не случилось. Последняя ночь подвела. Но все исправило первое утро Нового года. В 5 утра я, выйдя на улицу, увидела робко падающие маленькие снежинки. Это была настоящая сказка… Настоящее волшебство… И подарил его не полночный бой курантов, а эти хрупкие капельки замёрзшей воды.

Я желаю вам, чтобы в Новом году с вами все-таки случай чудеса и как можно больше моментов дарили вам ощущение сказки.

Мероприятия на ближайший месяц:

Сессия

ДОСКА ОБЪЯВЛЕНИЙ

• Главная новость: ККР никто не отменял (к моему глубокому сожалению, и вашему, думаю, тоже)
  
• Продолжается конкурс на самое креативное фото месяца. Лучшие будут напечатаны. Все фото будут возвращены.
  
• Продолжается конкурс на самый нестандартный поступок месяца.
  

Способы списывания, про которые ты знаешь?
Любимая цитата преподавателя?
Какие книги (журналы, газеты) прочитал за время обучения?
Сколько тетрадей списал за семестр?

Саша, 1 курс:
1. шпоры
2. "За кого будете голосувать???"
3. 1 параграф по линейке, даже 2!
4. 6 тетрадок списал.

Саша, 1 курс:
1. шпоры
2. "За кого будете голосувать???"
3. 1 параграф по линейке, даже 2!
4. 6 тетрадок списал.

Катя, 2 курс:
1. Секреты не выдаём
2. До першого листопада ще не пізно навчатись, а після першого уже пізно навчатись
3. "Мастер и Маргарита"(за первый курс) в промежутках между мат анализом...
4. 5 штук по 96 листов

Антон, 2 курс:
1. кто-то напишет, а я спишу
2. аккуратно
3. Іздрик "Таке", Л.Клименко "Великий секс у малих Підгуляєвцях", Д.Глуховский "Метро 2033", журнали і галезети не читав
4. 96-4, 48-6,12 -n!

Лена, 4 курс:
1. бомбы и мобилки.
2. Этого не может быть ибо этого не может быть никогда
3. всю сагу «Сумерки»
4. 40 тетрадей

Юля, 3 курс:
1. Шпаргалки в электронном виде на все вопросы распечатываем как книжечку....нам просто все лекции дают в электронном виде
2. Этого не может быть, ибо этого не может быть никогда; Саша, я конечно подозревал, что вы состоите из странных частиц…
3. Было когда к курсовым готовилась, ну и когда к экзаменам готовилась может книжки 2 прочитала..
4. У меня 10 предметов, из них 3 тетради на 2 предмета...Ну вобщем получаеться 5 шт

Аня, 5 курс:
1. Открыла тетрадку списала...А вообще мы всё учим
2. а=в - одна і та сама дівчинка в різних платтях; Відношення більше і менше відносне, бо дві волосини на голові мало, а дві волосини в борщі багато
3. "сумерки" в 3-х томах
4. у=2х, х - независимая переменная, колличество предметов

Лена, 5 курс:
1. шпоры на ногах, ногтях, ремнях; продавливание листочков; мобильные телефоны; распечатывать шпаргалки и вкладывать их в справочную литературу
2. мяв-мяв
3. Д. Карнети
4. 2 тетради

Вчитель перш за все має бути вчителем. Зрозуміла й точна фраза, чи не так? Має підтримувати, надавати знання, допомагати.
Вчитель — перший для багатьох, найважливіший провідник між людиною та тим, що вона дізнається. Від нього залежить, чи сподобається учневі та чи інша галузь, чи зрозуміє він той чи інший закон, чи зможе він у майбутньому досягти тої чи іншої мети.
Але є й інша сторона: вчитель має бути дослідником «современником».
Я не про «слідкувати за часом», і не про «відповідати вимогам сучасності», я про захоплення. Вчитель має захоплюватися своєю спеціальністю, і, як наслідок — захоплювати нею учнів. І тому найскладніше — вчити самих учителів. Бо вони повинні вміти не лише навчатися, а й навчати.
У дитинстві кожен збирався отримати ту чи іншу професію. Я не кажу «мріяв» — діти саме «збираються». І це, мабуть, було щось героїчне, важливе чи захоплююче: «лікар, бо хочу допомагати людям», банкір, бо він має великий вплив», «мандрівник, бо він постійно подорожує», «вчитель, бо він навчає інших». Хтось хотів бути піратом, хтось директором ковбасного цеху (чесно, реальний факт), хтось лікарем, хтось архітектором...
Знаєте, що тут спільне? Професія обиралася не за рівнем матеріальної оплати, не за популярністю, не за принципом «куди легше», а просто так, тому що вона подобалася. І кожен бажав займатися чимось особливим.
Яка професія найкраща? Яка найцікавіша? Є речі, що будуть важливими завжди.
І така фраза: «математика — це наука, що вивчає сама себе». Насправді ж, математика — універсальна наука, за думкою середньовічних вчених — «ідеальна мова». Єдина з наук, що є базою для будь-чого.
Тобто, отримавши математичну освіту, ти маєш можливість працювати будь-де і займатися будь-чим. Ну, звісно, отримавши додаткові знання для необхідної тобі професії. Але це логічно, наприклад, «чиста» психологічна освіта не надає можливість одразу працювати, на неї необхідно накласти ще щось.

Виповнюється 85 років Сумському державному педагогічному університету і стільки ж виповнюється одному з найстаріших його факультетів — факультету фізико-математичному.
До складу факультету входить чотири кафедри: кафедра математики, кафедра фізики, кафедра експериментальної та теоретичної фізики, кафедра інформатики.
На вигляд — складно та далеко. Насправді ж, саме математика, фізика та інформаційні технології — одні з найбільш потрібних у будь-який час галузей.
Якщо ввести в пошукову систему фразу «фізика — це красиво», отримаємо дуже цікаві дані: «фізика — це наука про світ», «фізика — це красиво», «фізика - це основа усіх без винятку природничих наук», «теоретична хімія - це фізика», «фізика — це найкраще, що мені довелося вчити у школі». Можна перевірити, я чесно переписала першу сторінку посилань.
Що це означає? По-перше, фізика дійсно — основа усіх природничих наук. Їх базис та пояснення. Наука про світ, його закономірності й розвиток. Взагалі, довкола нас немає нічого такого, про існування та роботу, якого вона б взагалі не пояснювала. По-друге, фізика — це насправді красиво.
Коли я вперше почула цю фразу, вона здалася мені дивною. Чому? Складна, серйозна, дуже об’ємна наука і така поетична характеристика, що аж ніяк не асоціюється з масою фізичних формул, законів... Але пізніше виявилося — так, красива. Адже це наука про світ. Чи красиве північне сяйво? Чи красива зірка? Чи красиве — доведення того, що між будь-чим існує зв’язок? Фізика — це наука про таємниці. Коли ілюзіоніст демонструє фокус, нам хочеться його розгадати. Фізика надає відповіді.
Логічно, що саме у сфері фізики базується більшість сучасних досліджень, саме її стосуються найбільш цікаві та широкомасштабні проекти.
Вважається, що за чистотою, перше місце серед наук займає математика. Автономна та самостійна наука, що стала основою для всіх інших. Навіть у гуманітарних галузях, що, здавалося б, не мають до неї жодного відношення, вивчається та, яка є необхідною — математика.
А що таке математика — сьогодні? Минуле століття було багатим на математичні відкриття, але чи важливі вони сьогодні? А, якщо так, то хто їх робить, і чому ми про них не чуємо?
Звісно, відкриття можливі, та, звісно ж, їх роблять. Хто? Відповідь банальна - математики. Взагалі, математика — єдина наука, дослідження у якій не вимагають майже ніяких особливих умов: науковцеві не потрібно кудись від’їздити, не потрібно вираховувати час і таке інше. Основний інструмент його роботи — власний розум.
Крім того, як вже зазначалося, математична освіта — ключ до будь-якої діяльності. Жодна інша освіта не передбачає стількох можливостей.
Яка валюта найдорожча у наш час? Хто скаже «євро» чи «долар» — помилиться. Найдорожча валюта — інформація, та можливість її отримувати, нею обмінюватись, володіти та зберігати її. Інформатика — це наука про інформацію, інформаційні процеси та інформаційні технології. Останні лише за короткий період стали невід?ємною частиною нашого життя.
Крім того, інформація — один з трьох «китів» сучасної цивілізації, а інформатика, як наука, розвивається найбільш швидко. Тому логічно, що спеціалісти даної галузі необхідні.

Семенихіна М. - Абітурієнтка.

Бондар (Мовчан) Галина Михайлівна, рік закінчення — 1995:
«Це були незабутні 5 років: цікаві предмети, ерудовані викладачі, змістовне дозвілля, нові друзі, з якими ми спілкуємося й досі, ділимося досвідом, спогадами.
Посвята у студенти, а згодом перша сесія, — хіба такі речі можна забути. Я пам'ятаю цікаві лекції з геометрії (параболоїди, гіперболоїди обертання, Сёменліней), границі з математичного аналізу (Власенко В.Ф.:"Дуже, дуже важлива торема...").
Незабутні спогади від поїздки до “Космосу” м. Ахтирка (збір врожаю та праця на консервному заводі) на першому курсі. Це згуртувало наші групи...»

Безлюдний Сергій Володимирович, рік закінчення — 1993:
«Студентські роки — найкращі в житті! Вони незабутні. Це і веселі пари, складні сесії, які, здавалося, ніколи не закінчаться, а також дозвілля. Це і гуртожиток, вражень від якого, мабуть, найбільше... По закінченню навчання не хотілося виїзджати з гуртожитку, покидати друзів ...»

• Доброго дня, Олександре Михайловичу!!!!!
  
• Добрий день, Сергію!!!!!
  
• Як ваші справи?
  
• Потихеньку. До речі, як у тебе з навчанням?
  
• Все прекрасно!!! Мені дуже подобається навчатися на фізико-математичному факультеті!!!
  
Сергію, жалкуєш, що навчаєшся саме в Сумському Державному Педагогічному університеті? Нітрохи!!! Я впевнений у своїх силах!!!!

• Олександре Михайловичу, у цьому році річниця університету, аж 85 років?!
  
• Відверто кажучи, я за них дуже радий! Так, були часи...
  
• Тому ціль мого візиту — поговорити про ваше навчання. Ви не проти?
  
• Як я можу бути проти?!
  
• Олександре Михайловичу, коли ви випустились?
  
• 1993 року.
  
• Чи підтримуєте зв’язки зі своєю групою?
  
• Так, звичайно.
  
• Чим займаються ваші одногрупники в житті?
  
• Більша частина моїх одногрупників займається викладацькою діяльністю. До речі, ваш заступник декана — Каленик М.В. також мій одногрупник. Двоє колишніх студентів СДПІ, моїх одногрупників, є викладачами СумДПУ.
  
• Як першу сесію здавали?
  
• Відверто кажучи, було страшно. Особливо всі хвилювалися за мат. аналіз. Але Віталій Федорович запропонував офіційну шпаргалку — підручник Фіхтенгольца, до якого можна було підходити, але лише читати. Багатьом це допомогло від «утопання».
  
• Розкажіть про найприємніші спогади, що з вами траплялись?
  
• Найяскравіші спогади пов’язані з роботами в колгоспі у вересні, дні фізмату, участь у КВНах.
  
• Що ви скажете про проживання у гуртожитку?
  
• Власне мене ще до цих пір пам’ятають у гуртожитку №3. Навіть ходять легенди. Річ у тім, що у студентські роки я писав вірші та складав пародії на відомі пісенні шлягери, тому в мене було прізвисько — Поет. До речі, коли зустрічаюсь з колишніми студентами, то досить часто в спілкуваннях використовується цей псевдонім.
  
• Хто був у вас найулюбленішими викладачами?
  
• Це досить складне запитання. Всі викладачі внесли свій внесок у виховання не тільки мене. Але особливо можна відмітити: Лободу В.Б., Яременка О.В., Іванія В.С., Каленика В.І.
  
• Чи брали участь у різноманітних змаганнях?
  
• Обов’язково. Я займався в секції стрільби.
  
• Скажіть відверто, навчалися?
  
• А як же! До речі, я й зараз продовжую навчатися. В цьому році закінчую Харківський університет повітряних сил імені Івана Кожедуба.
  
• Отже, я зрозумів, що варто навчатися в університеті, бо це найприємніший період у нашому житті, до якого завжди хочеться повернутися!!!!!